ДСТУ-П-3768:200__ Пшеница. Технические условия

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПШЕНИЦЯ

Технічні умови

ДСТУ-П-3768:200__

(НА ЗАМІНУ ДСТУ 3768-2004)

ВСТУП

 

Національний стандарт на пшеницю розроблено з урахуванням фактичного стану зернового господарства України, перспектив його розвитку та вимог до зерна пшениці на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Стандарт гармонізований з Директивою № 687/2008 від 28.07.2008 – пункти 3.1.2, 3.1.4, 3.1.7, 3.2.2, 3.2.4, 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3, показники якості зерна четвертого класу (таблиця 1) та з ISO 7970:2000 – додаток Г. Уточнені нормативні документи щодо вимог безпеки і охорони природного довкілля, визначення показників якості та методів контролювання.

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

ПШЕНИЦЯ

Технічні умови

 

ПШЕНИЦА

Технические условия

WHEAT

Specifications

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт поширюється на зерно м’якої (Triticum aestivum L.) і твердої (Triticum durum Desf.) пшениці, призначеного для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби, а також для торгівлі.

1.2 Обов’язкові вимоги до зерна пшениці, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тварин та охорону довкілля, викладені у розділах 4 (п.п. 4.9, 4.10) і 5.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення

ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи

ДСТУ 4117:2007 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії

ДСТУ 4233:2003 (ISO7971-1:1986, MOD)Зернові культури. Визначення

об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». (Контрольний метод)

ДСТУ 4234:2003 (ISO7971‑2:1995, MOD)Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». Частина 2. Робочий метод

ДСТУ ISO 6639-1:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 1. Основні положення (ISO 6639-1:1986, ІDТ)

ДСТУ ISO 6639-2:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 2. Відбирання проб (ISO 6639-2:1986, ІDТ)

ДСТУ ISO 6639-3:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 3. Контрольний метод (ISO 6639-3:1986, ІDТ)

ДСТУ ISO 6639-4 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 4. Прискорені методи (ISO 6639-4:1986, ІDТ) 1)

ДСТУ ЕN 12955-2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину — В1 та суми афлатоксинів В1, В2, G1 та G2 у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці

ДСТУ ISO 13690:2003 (ISO13690:1999, ІDТ) Зернові, бобові та продукти їхнього помелу. Відбирання проб

ДСТУ ЕN ІSО 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням силікагелем

ДСТУ ЕN ІSО 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням бікарбонатом

ДСТУ ISO 21415-1 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 1. Визначення вмісту клейковини ручним методом 2)

ДСТУ ISO 21415-2 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 2. Визначення вмісту клейковини механічним методом 3)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны ( ССБТ. Загальні санітарно – гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 10840-64 Зерно. Методы определения натуры (Зерно. Методи визначення натури)

ГОСТ 10846-91 Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка (Зерно і продукти його переробляння. Метод визначання білка)

ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору)

ГОСТ 10987-76 Зерно. Методы определения стекловидности (Зерно. Методи визначання скловидності)

ГОСТ 13586.1-68 Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице (Зерно. Методи визначення кількості і якості клейковини в пшениці)

ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила приймання і методи відбирання проб)

ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкодженості шкідниками)

ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості)

ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загальної призначеності і зразкові. Загальні технічні умови)

ГОСТ 25706-83 Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования (Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продукти харчові. Методи визначання ртуті)

ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов. (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів)

ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання арсену)

ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методи определения меди (Сировина і продукти харчові. Методи визначання міді)

ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю)

ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію)

ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання цинку)

ГОСТ 27676-88 Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения (Сировина і продукти харчові. Метод визначання числа падання)

ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (рабочий контрольний метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (робочий контрольний метод)

ГОСТ 29144-91 (ИСО 711-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (базовый контрольний метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (базовий контрольний метод)

ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси. (Зерно. Методи визначан­ня загального і фракційного вмісту смітної і зернової домішок; вміст дрібних зерен і крупності; вміст зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вміст металомагнітної домішки)

ГОСТ 30498-97 (ИСО 3093-82) Зерновые культуры. Определение числа падения (Культури зернові. Визначання числа падання).

ГОСТ 30538–97 Продукты пищевые. Методика определения токсичных элементов атомно–эмиссионным методом (Продукти харчові. Методика визначення токсичних елементів атомно-емісійним методом)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використані терміни та відповідні їм визначення понять згідно з ДСТУ 2422, інших чинних в Україні нормативно-правових документів, зокрема:

Домішки

Домішки органічного і неорганічного походження, які поділяються на зернову та сміттєву і впливають на якість зерна пшениці.

3.1 Зернова домішка

3.1.1 бите зерно

Зерно з частково відкритим ендоспермом або з втраченим зародком в результаті механічної дії

3.1.2 невиповнене зерно

Зерна, пошкоджені морозом і недозрілі (зелені), а також дрібні та щуплі, що після видалення зернової і сміттєвої домішок за просіювання проходять крізь сито з отворами розміром 2,0 мм x 20,0 мм для м’якої і 1,9 мм x 20,0 мм для твердої пшениці

3.1.3 проросле зерно

Зерно, в якого корінець або росток вийшов за межі оболонки; зерно із втраченим корінцем і ростком, але деформоване з явно зміненим кольором оболонки навколо зародка

3.1.4 зерно пошкоджене за сушіння

Зерно із зміненим кольором оболонки та здоровим ендоспермом, колір якого не зазнав змін внаслідок сушіння

3.1.5 зерно, поїдене шкідниками

Зерно, поїдене шкідниками незалежно від ступеню його ушкодження.

3.1.6 зерна інших злакових культур

Цілі та незіпсовані зерна жита, тритикале, ячменю

3.1.7 зерна із забарвленим зародком

Зерно з нормальним та непророслим зародком із забарвленою у коричневий чи коричнево-чорний колір оболонкою в області зародка, що виникає внаслідок ураження грибами чи бактеріями, розповсюджується на область зародка і продовжується до борідки, як мінімум з однієї сторони зерна (Додаток А).

 

3.2 Сміттєва домішка

3.2.1 мінеральна домішка

Продукт, що просіюється крізь сито (надалі прохід) з отворами 1,0мм х 20,0мм, а також домішки мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо) у залишку на цьому ж ситі

3.2.2 органічна домішка

Домішки органічного походження, відмінні від зерен пшениці й інших злакових культур і шкідливої домішки: частинки стебел, листків, колосся, остюки, плівки, рештки шкідників зерна, насіння неотруйних дикорослих та інших культурних рослин тощо

3.2.3 шкідлива домішка

Домішки рослинного походження, що в певних кількостях шкідливі та небезпечні для здоров’я людини й тварин, змінюють органолептичні показники зерна, впливають на вибір технологічних процесів його переробки: сажка, ріжки, шкідливе та токсичне насіння згідно з Додатком Г

3.2.4 зіпсоване зерно

Зерно з ознаками гнилі, плісняви, борошнистої роси, бактеріальних чи інших уражень; із зміненим кольором оболонки та ендосперму внаслідок самозігрівання або занадто сильного нагрівання під час сушіння та/або крихким ендоспермом

До зіпсованого також відносять фузаріозне зерно — зерно, уражене грибами роду фузаріум, білувате, крейдяне із повною втратою блиску, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, зморщене, нежиттєздатне

 

3.3 Зерна, пошкоджені клопом-черепашкою

Зерна з наявністю на поверхні слідів уколу у вигляді темної крапки, навколо якої утворюється чітко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; зерна з наявністю на поверхні такої ж плями в межах якої є здавленість або зморшки без слідів уколу; зерна з наявністю такої ж плями на зародку без здавленості або зморшок і без слідів уколу; у всіх випадках консистенція під плямою крихка і борошниста

3.4 Сажкове зерно

Зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні спорами сажки, що визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою

 

3.5 Основне зерно, зернова і сміттєва домішки

3.5.1 До основного зерна пшениці відносять

цілі та ушкоджені зерна пшениці, що за характером ушкоджень не віднесені до зернової і сміттєвої домішок

у м’якій і твердій пшениці – зерна із забарвленим зародком до 8% включно

у м’якій пшениці 6 класу — зерна і насіння інших злакових та зернобобових культур, що за характером пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової і сміттєвої домішок

3.5.2 До зернової домішки пшениці відносять:

зерна пшениці невиповнені, пророслі, пошкоджені за сушіння

у м’якій пшениці – зерна із забарвленим зародком (за різниці між фактичним вмістом такого зерна та допустимою нормою 8%)

зерна пшениці биті та поїдені шкідниками незалежно від характеру їхніх ушкоджень

зерна інших злакових культур, що відповідно до стандартів на ці культури не віднесено за характером їхніх пошкоджень до сміттєвої домішки

у м’якій пшениці 6 класу — зерна і насіння інших злакових та зернобобових культур, що за характером їх пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової домішки

3.5.3 До сміттєвої домішки пшениці відносять:

- прохід крізь сито з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм, що відносять до мінеральної домішки, зокрема і шкідливу домішку;

у залишку на ситі з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм:

- мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсовані зерна пшениці, жита, тритикале, ячменю;

- частини зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю з повністю виїденим ендоспермом;

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на 6 класів (класи 1÷3 група А, класи 4÷5 – група Б і клас 6). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють на 5 класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано, відповідно, у таблиці 1 і у таблиці 2.

М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно борошномельна та хлібоперкарська промисловості) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-й клас використовують на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування; для цієї пшениці за вимогою замовника можуть визначатися інші показники якості, які є не класоутворюючими (кількість і якість клейковини, сила борошна, індекс седиментації тощо) у відповідності із визнаними у світі затвердженими методиками.

4.2 Зерно твердої та м’якої пшениці всіх класів має бути у здоровому стані, не зіпріле та без теплового пошкодження за сушіння; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, солодового, пліснявого, гнилісного, полинного, сажкового, запаху нафтопродуктів та інших сторонніх запахів); мати нормальний колір; не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна.

 

Таблиця 1 — Показники якості зерна м’якої пшениці

Показники

Характеристика і норма для м’якої пшениці за групами та класами

А

Б

6

1

2

3

4

5

Натура, г/л, не менше ніж

760

740

730

710

710

Не обмежено

Склоподібність,%, не менше ніж

50

40

30

Вологість, %, не більше ніж

14,0

14,0

14,0

14,0

14,0

14,0

Зернова домішка, %, не більше ніж

5,0

8,0

8,0

10,0

12,0

15,0

Зокрема:

зерна злакових культур

4,0

4,0

4,0

4,0

4,0

 

У межах зернової домішки

пророслі зерна

2,0

3,0

4,0

4,0

4,0

У межах зернової домішки

Сміттєва домішка, %, не більше ніж

1,0

2,0

2,0

2,0

2,0

5,0

Зокрема:

 

мінеральна домішка

0,3

0,5

0,5

0,5

0,5

 

1,0

Зокрема:

 

галька, шлак, руда

0,15

0,15

0,2

0,15

0,2

 

У межах мінеральної домішки

зіпсовані зерна

0,3

0,3

0,5

0,3

0,5

1,0

Зокрема:

 

фузаріозні зерна

У межах зіпсованих зерен

 

шкідлива домішка

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,5

Зокрема: сажка, ріжки

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

триходесма сива

Не дозволено

кукіль

У межах шкідливої домішки

кожен з видів іншого токсичного насіння

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

Сажкове зерно, %, не більше ніж

5,0

5,0

8,0

5,0

8,0

10,0

Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж

14,0

12,5

11,0

12,5

11,0

Не обмежено

Масова частка сирої клейковини, %, не менше ніж

28,0

23,0

18,0

Не обмежено

Якість клейковини:

 

група

одиниць приладу ВДК

І-ІІ

45-100

І-ІІ

45-100

І-ІІ

45-100

Не обмежено

 

Число падання, с, не менше ніж220180150150130Не обмежено

 

 

Таблиця 2 — Показники якості зерна твердої пшениці

Показники

Характеристика і норма для твердої пшениці за класами

1

2

3

4

5

Зерна м’якої пшениці, %, не більше ніж

4

4

8

10

Не обмежено

Натура, г/л, не менше ніж

750

750

730

710

Не обмежено

Вологість, %, не більше ніж

14,5

14,5

14,5

14,5

14,5

Склоподібність, %, не менше ніж

70

60

50

40

Не обмежено

Зернова домішка, %, не більше, ніж

5,0

5,0

8,0

10,0

15,0

Зокрема

пророслі зерна

1,0

1,0

3,0

3,0

 

У межах зернової домішки

Сміттєва домішка, %, не більше ніж

2,0

2,0

2,0

5,0

5,0

Зокрема:

 

мінеральна домішка

0,3

0,3

0,5

0,5

1,0

 

 Зокрема:

 

галька, шлак, руда

0,15

0,15

0,2

0,3

 

У межах сміттєвої

домішки

 зіпсовані зерна

0,2

0,2

0,5

1,0

1,0

 Зокрема

 

фузаріозні зерна

У межах зіпсованих зерен

шкідлива домішка

0,2

0,3

0,5

0,5

0,5

 Зокрема: сажка, ріжки

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

 триходесма сива

Не дозволено

кукіль

У межах шкідливої домішки

кожен з видів іншого токсичного насіння

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

Сажкове зерно, %, не більше ніж

5,0

5,0

5,0

5,0

10,0

Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж

15,0

14,0

12,0

11,0

Не обмежено

Число падання, с, не менше ніж

200

200

150

100

Не обмежено

 

 

4.3 Пшеницю, що у результаті несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втратила свій природний колір, за наявності темних відтінків визначають як «потемнілу» або як «знебарвлену» і зазначають ступінь знебарвленості. Для м’якої пшениці групи А дозволено перший ступінь знебарвленості, для групи Б – перший і другий ступені, для 6 класу – будь-який ступінь.

Розпорядження на використання партій з вмістом зерен із забарвленим зародком більше 20% для м’якої та 8% для твердої пшениць надає Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України.

4.4 У разі невідповідності граничній нормі якості м’якої пшениці хоча б за одним показником її переводять у відповідний клас. У разі невідповідності показників кількості і якості клейковини мінімальним вимогам групи А пшеницю переводять в групу Б за умови дотримання вимог до інших показників якості. При невідповідності хоча б одного показника м’якої пшениці вимогам груп А і Б її переводять в 6 клас. У разі віднесення партії пшениці до того чи іншого класу, визначаючи пророслі зерна та число падання, перевагу надають числу падання.

4.5 У разі невідповідності граничній нормі якості твердої пшениці хоча б за одним із показників її переводять у відповідний клас.

4/strong.6 За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності, вологість зерна та вміст домішок пшениці допускають вище граничних норм за умови доведення ними такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях 1 і 2.

4.7 Вимоги до показників якості зерна пшениці для експортування та імпортування встановлюють у контракті між постачальником та покупцем.

4.8 Залишкові кількості пестицидів в зерні пшениці не мають перевищувати норми, передбачені МБТ и СН 5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [2].

4.9 Вміст радіонуклідів в зерні пшениці не повинен перевищувати рівнів, встановлених державними гігієнічними нормативами ГН 6.6.1.1-130 [11].

4.10 Вміст шкідливих речовин у зерні пшениці не повинен перевищувати максимально допустимих рівнів, зазначених в таблиці 3.

 

Таблиця 3 – Максимально допустимий рівень вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів

Показник

Норма

Метод

контролювання

Токсичні елементи, мг/кг:
свинець

0,5

Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30538
кадмій

0,1

Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30538
арсен

0,2

Згідно з ГОСТ 26930, ГОСТ 30538
ртуть

0,03

Згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 30538
мідь

10,0

Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30538
цинк

50,0

Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30538
Мікотоксини, мг/кг:
афлатоксин В1

 

 

 

0,005

Згідно з

 

МР 2273 [3],

МР 4082 [4],

ДСТУ ЕN 12955;зеараленон

1,0

Згідно з МР 2964 [5]Т-2 токсин

0,1

Згідно з МР 3184 [6]дезоксиніваленон (вомитоксин)

0,5

Згідно з

 

МР 3940 [7],

МУ 5177 [8]охратоксин А

0,005

Згідно з

 

ДСТУ ЕN ІSО 15141-1,

ДСТУ ЕN ІSО 15141-2Радіонукліди, Бк/кг:

стронцій-90

цезій-137

20

50

 

 

 

МУ № 5778 [9],

МУ № 5779 [10],ПестицидиПерелік пестицидів, за якими контролюють зерно пшениці, залежить від використовування їх на конкретній території та узгоджується зі службами Міністерства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України

 

 

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

5.1 Контроль за викидом шкідливих речовин в атмосферу здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201 [12].

5.2 За приймання, транспортування та зберігання зерна пшениці необхідно виконувати вимоги охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005, вимоги викладені у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», № 99 [13], інших чинних нормативно-правових документів.

5.3 Охорону ґрунтів від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [14].

 

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

6.1 Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3

Виявлені за візуального огляду партій зерна при прийманні, відвантаженні і зберіганні сторонні матеріали (камінчики, шматочки металу, дерева тощо) мають бути вилучені.

6.2 У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру, вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, пошкоджене клопом-черепашкою зерно, сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання.

6.3 Пшеницю, в якій домішка інших злакових та зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.

6.4 Періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової кількості пестицидів, радіологічних показників - відповідно до вимог МР 4.4.4-108 [15]. Порядок контролювання встановлюється органами санітарно-епідеміологічного нагляду.

6.5 Партія пшениці підлягає поверненню, якщо за результатами її зовнішнього огляду або приймально-здавальних випробувань вона не відповідає встановленим вимогам за показниками якості та безпечності і у випадку неможливості розділення такої партії на однорідні за якістю частини.

6.6 При незадовільних результатах випробувань хоча б за одним з показників, проводять повторні випробування на подвійній кількості проб, взятих від тієї ж партії пшениці. Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.

7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

7.1 Відбирають проби зерна згідно з ГОСТ 13586.3, ДСТУ ISO 13690, ДСТУ 3355.

7.2 Визначають запах, колір і знебарвленність зерна згідно з ГОСТ 10967.

7.3 Визначають натуру згідно з ГОСТ 10840, ДСТУ 4233, ДСТУ 4234.

7.4 Визначають склоподібність згідно з ГОСТ 10987.

7.5 Визначають вологість згідно з ГОСТ 13586.5, ГОСТ 29143, ГОСТ 29144, ДСТУ 4117.

7.6 Визначають зернову, сміттєву і шкідливу домішки згідно з ГОСТ 30483.

7.7 Визначають масову частку білка згідно з ГОСТ 10846 та ДСТУ 4117.

7.8 Визначають кількість і якість клейковини (показник ВДК) згідно з
ГОСТ13586.1, ДСТУ 4117, ДСТУ ISO 21415- 1, ДСТУ ISO 21415- 2.

7.9 Визначають число падання згідно з ГОСТ 27676, ГОСТ 30498.

7.10 Визначають зараженість шкідниками зерна згідно з ГОСТ 13586.4, ДСТУ ISO 6639-1, ДСТУ ISO 6639-2, ДСТУ ISO 6639-3, ГОСТ 28666.4.

7.11 Визначають токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди та пестициди згідно з нормативними документами, наведеними в таблиці 3 та згідно з іншими методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.

7.12 Визначають пестициди згідно з методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

7.13 Використовують міжнародні стандарти на методи контролювання якості зерна, якщо це передбачено контрактом для експортування та імпортування пшениці.

7.14 Визначання фузаріозних зерен.

7.14.1 Засоби та допоміжні пристрої:

Для проведення визначання використовують такі засоби та допоміжні пристрої:

ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг згідно з ГОСТ 24104;

лупа зі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТ 25706;

дошка лабораторна згідно з чинним нормативним документом;

скальпель або лезо бритви згідно з чинним нормативним документом;

совок, згідно з чинним нормативним документом;

чашка для наважки згідно з чинним нормативним документом.

7.14.2 Відбирання проб

Від партії пшениці відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. З відібраних точкових проб складають середню пробу масою не меншою ніж 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної сміттєвої домішки, виділяють одну наважку масою (50,0 ±0,1) г.

7.14.3 Проведення визначання

Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка Б). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у Додатку Б. Фузаріозні зерна зважують із точністю до 0,01 г.

7.14.4 Опрацювання результатів

Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у 50 г наважці множать на 2. Якщо третій десятковий знак дорівнює цифрі « 5» або більший, то другий збільшують на одиницю.

7.14.5 Контролювання результатів

Розбіжність між результатами контрольних визначень не повинна перевищувати допустимі величини, зазначені у Додатку В.

 

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8.1 Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

8.2 Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. За навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.

8.3 Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до чинних санітарних правил і умов зберігання.

 

9 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

9.1 Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов зберігання та транспортування.

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК

ПОРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ,

ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО

НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА

Ознака

Фузаріозне зерно

Знебарвлене зерно (III ступінь)

Рожевозабарвлене нефузаріозне зерно

Зовнішній вигляд

зерна

Зерно білувате, крейдяне, із повною втратою блиску. На окремих зернах спостеріга­ються плями рожево-малиново-го або кремово-рожево-го кольору

Зерно кремово-біле з частковою або повною втратою блиску

На фоні нормально забарвлених оболо-нок є і плями роже-во-червоних відтін-ків на всій поверхні зерна, переважно біля зародка, що не вдається зіскребти. Зерно має нор-мальний блискСтруктура зерна

Ендосперм рихлий, кришиться, із борош-нистою консистенцією. За пізнього фузаріозу – від борошнистого до частково склоподібногоЕндосперм за структурою близь-кий до нормально забарвленого зерна

Ендосперм за скловидністю не відрізняється від нормально забар-вленого зерна

Форма і наповненість

Більшість зерен зморщені, щуплі. Мають загострені боки і добре вдавлену борозенку. У разі пізнього фузаріозу за формою борозенки та розміром зерна близькі до нормального, іноді здуті, із відлущеною оболонкоюНе відрізняється від нормально забарвленого зерна. На спинці зерна оболонка може бути дещо зморщена

Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. Рожево-забарвлена оболонка щільно прилягає до ендосперму

Наявність грибної інфекції і життєздат-ність зародкаЗародок нежиттєздат-ний, на зрізі має чорний колір. На за­родку і у борозенці є міцелій грибаЗародок життє-здатний, на зрізі блідо-жовтого ко-льору. На зародку і у борозенці не має міцелію і спо-родохій грибаЗародок життє-здатний, на зрізі блідо-жовтого ко-льору. На зародку і у борозенці не має міцелію і спо-родохій гриба

 

 

ДОДАТОК В

(обов’язковий)

ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ

ЗА КОНТРОЛЬНИХ ВИЗНАЧЕННЯХ

ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН

Вміст фузаріозних зерен, %

Допустимі розбіжності за контрольних визначань, %

До 0,30 включ.

0,15

Понад 0,30 до 0,60 включ.

0,25

» 0,60 » 1,00 »

0,35

» 1,00 » 3,00 »

0,55

» 3,00 » 6,00 »

0,85

» 6,00 » 10,00 »

1,25

 

 

 

ДОДАТОК Г

(довідковий)

 

ПЕРЕЛІК ТОКСИЧНОГО І ШКІДЛИВОГО НАСІННЯ

 

Ботанічна назва

 

Звичайна назва на українській мові

Звичайна назва на англійській мові

Токсичне насіння
Acroptilon repens (L.) DC. Гірчак повзучий Hardheads, Russian Knapweed
Agrostemma githago L. Кукіль звичайний Corn-cockle
Coronilla varia L. В’язіль різнокольоровий Coronilla, Crown vetch
Crotalaria spp. Кроталярія Crotalaria
Datura fastuosa L. Дурман індійський Downy thorn-apple, hoary thorn-apple
Datura stramonium L. Дурман звичайний Stramony, Thorn apple
Heliotropium lasiocarpum Fisher et C. A. Meyer Геліотроп опушеноплідний Heliotrope
Lolium temulentum L. Пажитниця п’янка Darnel
Ricinus communis L. Рицина звичайна Castor-oil plant
Sophora alopecuroides L. Софора лисохвоста Stagger bush, Russian centaury
Sophora pachycarpa Schrank ex C. A. Meyer Софора товстоплода Siberian Pachycarpa
Thermopsis montana Термопсис гірський Buffalo pen
Thermopsis lanceolata R. Br. in Aiton Термопсис ланцетовидний, мишатник False Lupin, Golden Banner
Trichodesma incanum Триходесма сива
Conium maculatum L. Болиголов плямистий

Spotted hemlockШкідливе насінняAllium sativum L.ЧасникGarlicCephalaria syriaca (L.) Roemer et ShultesВорсянка, цефалярія сірійськаTeaselMelampyrum arvense L.Мар’янник польовийCow-cockleMelilotus spp.ДонникMelilot,Sweet cloverSorghum halepense (L.) Pers.Сорго алепськеJohnson grassTrigonella foenum-graecum L.Пажитник сіннийFenugreek

Запись опубликована в рубрике Агротехника, Механизация, Почвоведение, Прочие культуры. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>